Безпека дітей в Інтернеті
Ми живемо в епоху інформаційних технологій, які увійшли у життя кожного з нас. Кожний шостий житель Землі регулярно працює у Всесвітній мережі, а в розвинутих країнах її колапс може призвести до колапсу цивілізації. Сьогодні електронною павутиною користується кожен п'ятий українець. Розвиток сучасної глобальної мережі Інтернет дав поштовх у розвитку різного виду страхів для дітей та їхніх батьків. Дорослі, не завжди маючи досвід спілкування в мережі, щонайменше, стривожені доступом своїх чад до цієї «темної та страшної мережі». Ніхто не заперечуватиме, що тепер Інтернет відіграє важливу роль у житті людей. Просто вражає, скільки часу у нас забирає Інтернет.
Сьогодні Інтернетом користується понад чверть населення земної кулі – 1,9 млрд. людей. Середній рівень Інтернет-проникнення у світі наближається до 30%, а в розвинених європейських країнах цей показник досягає 70%. В Україні ця цифра становить 10-12 млн. осіб – близько чверті населення країни. При цьому діти потрапили в Мережу значно раніше за дорослих. На тлі стабільно високого рівня користування Інтернетом серед дітей віку 11-14 і 15-17 років, також зростає число дітей молодшого віку (6-10 років). У зв'язку із цим виникає проблема забезпечення безпеки дітей. А хто їм може в цьому допомогти, якщо не батьки?
Виконання наступних пунктів допоможе захистити вашу дитину під час перебування її в мережі:
- Разом з дітьми розробіть правила користування Інтернетом. Особливо домовтеся з ними про прийнятний час роботи в Інтернеті і сайти, до яких вони збираються заходити.
- Знайдіть час для відвідування сайтів разом з дітьми та заохочуйте їх ділитися з вами знаннями, отриманими в Інтернеті.
- Якщо діти спілкуються в чатах, використовують програми миттєвого обміну повідомленнями, грають або займаються чимось іншим, що вимагає реєстраційного імені, допоможіть дитині його вибрати і переконайтеся, що воно не містить ніякої особистої інформації.
- Наполягайте на тому, щоб діти ніколи не видавали своєї адреси, номера телефону або іншої особистої інформації. Наприклад, місце навчання або улюблені місця для прогулянки.
- Навчайте дітей не розміщувати свої чи сімейні фотографії.
- Поясніть, що давати свої паролі не можна нікому, крім батьків, навіть найближчим друзям.
- Поясніть, що не потрібно відповідати на невиховані й грубі листи. Якщо отримали такі листи, то потрібно сповістити про це батьків чи вчителів.
- Скажіть дітям, що їм не слід зустрічатися з людьми, яких вони знають тільки з Інтернету. Поясніть, що ці люди можуть виявитися зовсім не тими, за кого себе видають. Якщо ж це необхідно, то спочатку треба спитати дозволу батьків. Зустріч у громадському місці та й у присутності батьків.
- Скажіть дітям, що не все, що вони читають або бачать в Інтернеті, - правда. Привчіть їх запитувати вас, якщо вони не впевнені.
- Навчіть дітей поважати інших в Інтернеті. Переконайтеся, що вони знають про те, що правила етикету діють скрізь – навіть у віртуальному світі.
- Наполягайте, щоб діти не завантажували музику, комп'ютерні ігри та інші програми без вашого дозволу.
- Поясніть, наскільки небезпечно для комп’ютера переходити на посилання, адреси яких вам невідомі.
- Контролюйте діяльність дітей в Інтернеті за допомогою сучасних програм. Вони допоможуть відфільтрувати шкідливий вміст, з'ясувати, які сайти відвідує дитина і що вона на них робить.
ІНТЕРНЕТ БУВАЄ НЕБЕЗПЕЧНИМ!
Публікації про шкідливий вплив на здоров'я дітей комп'ютерної техніки ще можна зустріти в засобах масової інформації, але мало хто порушує питання негативного впливу на не сформовану дитячу психіку відео - та фотоматеріалів сумнівного характеру, якими переповнений Інтернет. Ні для кого не секрет, що там безкоштовно можна знайти інформацію будь-якого змісту, навіть інструкцію з виготовлення вибухівки.Сумна статистика криміналістів свідчить, що зростання агресивної поведінки молоді безпосередньо пов'язана із систематичним переглядом сайтів в мережі Інтернет, які демонструють злочинні, агресивні дії (про вбивства, побиття та знущання над людьми в найдрібніших деталях). Самостійний перегляд матеріалу такого змісту міцно осідає в психіці молодої людини і які висновки вона зробить після перегляду - ніхто не знає.Серед молоді стало дуже популярним таке заняття, як знімати на мобільний телефон побиття та знущання, які відбуваються в школі, у дворі, та викладати їх в Інтернеті.Якщо в реальному житті підліткові важко знайти однодумців щодо якогось «незручного» питання, то в мережі охочих обговорити будь-які незручності можна знайти швидко і багато.
Якщо телевізійні фільми з насиллям, мультфільми з монстрами та усілякими жахами (якими, на жаль, також переповнений ефір телебачення) переглядаються усіма членами родини і хоч якось обговорюються, засуджуються, то блукання Інтернетом відбуваються усамітнено і таємничо, без будь-якого стороннього втручання на правильність розуміння та тлумачення змісту переглянутого. Тут підліток сам формує свої уподобання щодо будь-яких проявів людської поведінки. А потім ми бідкаємося, звідки ж з'являються збоченці, дітовбивці, маніяки та інші соціальне небезпечні особистості нашого суспільства.Користуючись послугами Інтернету не забувайте і про заходи безпеки у спілкуванні з людиною, яку ви не бачите, та навчайте цим правилам і своїх дітей.
Адже віртуальні шахраї дуже гарні психологи: представляючись одним з ваших давніх знайомих, вони дізнаються від вас конфіденційну інформацію, як, наприклад, коли у вас вдома нікого немає, з ким ви проживаєте, ваш майновий стан іт. д.Квартирні крадіжки, вчинені за наводками, отриманими шляхом спілкування шахрая з постраждалим через мережу, на жаль, вже не рідкість.
Тож, шановні батьки, якщо ваші діти користуються послугами Інтернету, то не забувайте стежити за змістом матеріалів, які переглядає ваше чадо, а краще користуйтеся системою «Батьківського контролю» або просто введіть пароль, щоб діти не могли самостійно підключатися до мережі. Спілкуйтеся частіше з дітьми, щоб вони не відчували себе самотніми, станьте для них найкращими друзями, з якими можна говорити на будь-які теми та вирішувати будь-які питання. Будьте пильними до будь-яких змін у поведінці та уподобань вашої дитини у зв'язку із появою в домі Інтернету.
Листи:
КІБЕРБУЛІНГ ТА ЧАТ-БОТ “КІБЕРПЕС”
Кібербулінг – це цькування із застосуванням цифрових технологій. Кібербулінг може відбуватися в соціальних мережах, платформах обміну повідомленнями (месенджерах), ігрових платформах і мобільних телефонах, зокрема через:
- поширення брехні чи розміщення фотографій, які компрометують когось у соціальних мережах;
- повідомлення чи погрози, які ображають когось або можуть завдати комусь шкоди.
За даними ЮНІСЕФ в Україні, майже 50% підлітків були жертвами кібербулінгу. Кожна третя дитина прогулювала школу через кібербулінг. 75% підлітків у анонімному опитуванні підтвердили те, що Instagram, TikTok і Snapchat є основними соціальними платформами для цькування.
Міністерство цифрової трансформації у співпраці з ЮНІСЕФ та за інформаційної підтримки Міністерства освіти і науки України, Координаційного центру з надання правової допомоги та Міністерства юстиції України випустило чат-бот “Кіберпес”. У чат-боті можна дізнатись про те, як діяти дітям, батькам і вчителям у разі кібербулінгу.
Чат-бот уTelegram і Viber допоможе дізнатись, як визначити кібербулінг, як самостійно видалити образливі матеріали з соціальних мереж, а також куди звертатись за допомогою.
У чат-боті “Кіберпес” можна знайти інформацію про те:
- що таке «кібербулінг» та як він проявляється;
- як визначити контент, що містить кібербулінг;
- що робити, якщо вас кібербулять;
- як видалити матеріали, що містять кібербулінг;
- як попередити кібербулінг;
- як не бути кібербулером.
ЗАХИСТ ДІТЕЙ ВІД СЕКСУАЛЬНОГО НАСИЛЛЯ В ІНТЕРНЕТІ: ОСВІТНІЙ ПРОЄКТ “STOP SEXTING”
Сексуальне насилля онлайн – один звикликів, який стоїть перед батьками та педагогами. Діти можуть стикатись із сексуальним насилля в Інтернеті у формах секстингу, кібергрумінгу та сексторшену.
Секстинг– це надсилання інтимних фото чи відео з використанням сучасних засобів зв’язку. Діти можуть надсилати такі матеріали як знайомим, так і не знайомим їм у реальному житті людям. Матеріали подібних переписок можуть бути оприлюднені, що часто призводить до кібербулінгу та цькувань дитини у школі.
Кібергрумінг— це процес комунікації із дитиною в Інтернеті, під час якого злочинці налагоджують довірливі стосунки з дитиною з метою сексуального насильства над нею у реальному житті чи онлайн. Вони можуть змушувати дітей виконувати певні сексуальні дії перед камерою. Злочинці свідомо будують своє спілкування з дитиною так, аби викликати в неї теплі почуття та довіру, показати, що вона цінна та унікальна. Вони можуть прикидатися однолітками дитини, пропонувати роботу моделлю, дарувати подарунки тощо.
Сексторшен– налагодження довірливих стосунків із дитиною в Інтернеті з метою отримання приватних матеріалів, шантажування та вимагання додаткових матеріалів або грошей.
Звертаємо увагу: якщо дитина стала жертвою секстингу, кібергрумінгу чи сексторшену, необхідно звернутися до поліції.
Освітній проєкт #stop_sexтинг за підтримки МОН, Мінцифри та Уповноваженого Президента України з прав дитини створили навчальні матеріали для батьків і педагогів щодо упередження та протидії сексуальному насиллю в Інтернеті:
- -Урок «Інтимні селфі в інтернеті»для 7-11 класів
- -Урок «#не_ведусь»для 5-6 класів
- -Квест «#не_ведусь»для 7-8 класів
- -Квест «#не_ведусь»для 9-11 класів
ПОСІБНИКИ, ЯКІ МОН ПРОПОНУЄ ВИКОРИСТОВУВАТИ БАТЬКАМ І ПЕДАГОГАМ ДЛЯ НАВЧАННЯ ДІТЕЙ БЕЗПЕЧНОМУ КОРИСТУВАННЮ ІНТЕРНЕТОМ:
- Діти в Інтернеті: як навчити безпеці у віртуальному світі: посібник для батьків
- Виховання культури користувача Інтернету. Безпека у всесвітній мережі: навчально-методичний посібник
- Безпечне користування сучасними інформаційно-комунікативними технологіями / О. Удалова, О. Швед, О. Кузнєцова [та ін.]. – К.: Україна, 2010. – 72 с.
- Пам’ятка для батьків «Діти. Інтернет. Мобільний зв’язок», розроблена Національною експертною комісією України з питань захисту суспільної моралі.
ПЕРЕЛІК ОНЛАЙН-РЕСУРСІВ, РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЛЯ ДІТЕЙ
СПЕЦІАЛІЗОВАНІ ІНТЕРНЕТ-САЙТИ ДИТЯЧОЇ ЛІТЕРАТУРИ
- Весела абетка;
- Українська казка;
- Дитяча література;
- Левко;
- Країна міркувань;